Луганський національний университет імені Тараса Шевченка
В університеті відбувся театралізований концерт до Дня пам’яті та примирення й Дня Перемоги.
У травні ми відзначаємо легендарний День Перемоги над нацизмом і День пам’яті за всіма загиблими під час Другої світової війни. Це свято зі сльозами на очах, свято радості й смутку, тріумфу і втрат, свято пам’яті!
74-ту річницю Великої Перемоги в нашому університеті відзначили святковим концертом, на який були запрошені ветерани та військовослужбовці ЗСУ. Під час заходу на їх адресу пролунало багато привітань та слів подяки, а наші студенти вручили їм букети квітів. Саме завдяки відвазі бійців тоді, 1945-го, і сьогодні – 2019-го, вільно, гідно й переможно лунає Гімн України.
Під час заходу ректор Сергій Савченко від щирого серця привітав усіх зі святом Великої Перемоги. У своєму виступі Сергій Вікторович заглибився в історію, згадав про дві попередні евакуації університету під час Другої світової війни та змушену третю евакуацію сьогодні, а також наголосив, що великий подвиг здійснили саме українські фронтовики.
На концерті лунали зворушливі вокальні композиції у виконанні Валерії Калініченко, Михайла Третяка, Оксани Верховод, Мар’яни Бондар, Тетяни Коноваленко, Влада Тєтєрєва та вокального ансамблю університету. Танцювальний номер «Закохані» подарував гостям і хореографічний колектив ЛНУ «Inspraishen».
Окремої уваги заслуговують театральні постановки під керівництвом Ольги Миронової. Чого тільки вартує фрагмент з вистави «Рядові» ‒ «Не можу!!!»…зала завмирала і плакала.
Взяли участь у святковому травневому концерті і співробітники та викладачі університету. Так, Михайло Чумак зіграв роль партизана, а Сергій Сергієнко разом із вокальним колективом виконав пісню «Плакала калина».
Свята пам’ять про Велику Перемогу залишається з нами як взірець мужності, сили духу, самопожертви та водночас вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу. Шевченківці та гості свята схилили сьогодні голови перед тими, хто віддав своє життя за світле майбутнє та мирне небо, вшанувавши їх світлу пам’ять хвилиною мовчання.
Ми – такі , як і ви.
Тільки нас вже не існує,
Вітер розносить нас по землі.
Ми – трави, дерева, річки ми, і небо…
Ми віддали своє життя за те, щоб жили всі ви, ті, хто після нас
І живемо ми тільки в вашій пам’яті , люди.
Згадуйте про нас хоч інколи…
Подумайте про нас у хвилину мовчання.
Зі сльозами на очах та гордістю за тих, хто 74-ри роки тому й за тих, хто нині захищає наші кордони від ворога, дружня родина шевченківців виходила з актової зали. І, повірте, ми пам’ятаємо! А ще – впевнені, що той, хто захищає свою землю, перемагає! Нехай весь світ завжди живе в мирі, а про війни нам нагадує лише Велике Свято Перемоги!
Ірина Бахмет,
прес-центр ЛНУ імені Тараса Шевченка